top of page
photo_2023-09-01_19-53-05.jpg
photo_2023-09-01_19-53-05_edited.jpg

Створення сайту

Creating the site

Залишивши резюме на сайті з пошуку роботи, знайте: вам неодмінно подзвонять. Але це і є перша небезпека. По-перше, вас запросять в усі борделі та служби ескорту. Дівчата, не треба погоджуватися на цю роботу. Вона існує тільки для того, щоб ваші пошуки роботи були веселішими. Можливо, це Бог — не забувайте, що Бога не існує, — каже вам: найцінніше — це родина. І якщо ти вибираєш кар'єру, то ти, немов повія, хоч би з якими добрими та світлими намірами не намагалася її знайти. Тим більше, що капіталізм і сучасна фінансова система давно зламалися. І найправильніше — вирощувати екологічні продукти десь у селі. Та й безпечніше, якщо дивитися на статистику дорожньо-транспортних пригод і травм на виробництві. Яке ще й шкодить природі та людям: глобальне потепління, кислотні дощі. Коротше кажучи, люди, їдьте в село, будуйте собі купольний будинок із конопляного бетону та водоростей. Встановлюйте вітряки й сонячні батареї та не використовуйте пестициди. Але спочатку треба перемогти РФ.

Одного літа мені розповіли про фестиваль йоги у місті Бучак. Це біля міста Канів. Ніколи не була там. Єдиний раз, коли потрапила на подібний фестиваль, — один день провела, співаючи «Сат Нам», у Криму. Тоді півострів ще не вкрали, погрожуючи воєнною технікою, росіяни. Мене завжди цікавило щось незрозуміле, чарівне, казкове. Батьки були проти поїздки, тому вони поїхали разом зі мною. Провели там пару годин і поїхали додому. Мене залишили на тиждень святкувати Івана Купала. Там були заняття з йоги, музичні виступи. І виявилося, що в лісі біля блакитного озера, де розташовувалися намети жителів фестивалю, жили справжні світляки! Побачити їх було мрією. Плели вінки з квітів, розводили багаття, а біля криниці можна було зустріти корів з храму Крішни. Самостійно назвавши себе фоторепортером, фотографувала все. Бути самопроголошеним кимось зараз — часте явище, так, президенти? Це зараз до картопляного короля звертаюсь. Один чоловік сказав: «Я не вб’ю живу істоту, але якщо ці оводи будуть кривдити моїх корів, то…»

Пекарня «Бублик» Не Бульбік, а Бублик. Коли батьки забрали мене з університету, це був 2014 рік. Нарешті можна було зосередитись на дійсно потрібних речах. Вибрала курси в школі барменів та іноземних мов, мої мрії ставали ближчими. Мріяла побачити світлячків, північне сяйво і подорожувати річкою на човнах. Усе одно мені ніколи не хотілося сидіти в офісі і працювати незрозуміло навіщо. Менеджеризм — одне з важливих питань людства. Нікому не потрібно так багато управлінців. Що за дурня. Лише уявіть. Якби так працювала, це був би програш мене як людини. Тому моя родина відкрила власну пекарню. Це мала бути корисна їжа, щоб люди не труїлися печивом із пальмовою олією, генетично модифікованими продуктами, штучними барвниками, невідомими природі наповнювачами. За рік уже було три місця, де продавали корисні десерти. І це все в той час, поки росіяни бомбили Донбас. Поки російські лазутчики вдавали з себе місцевих жител

photo_2023-09-01_19-53-05.jpg

youtube.com/@onelove1 

youtube.com/@rasta1love

Іdea of ​​collaboration

​ oneloveanimationstudio@gmail.com

bottom of page